Виховна робота

Інформаційно-пізнавальна година «Ви сказали: “Добридень!”»

Мета

1.          Познайомити:

  з історією виникнення традиційних вітань народів світу;

 з різними видами вітань (синонімічні вислови).

2.          Навчити правильно вітатися залежно від ситуацій і особливостей людини, яку зустрічаєш.

3.          Виховувати ввічливість, доброту, увагу до оточуючих людей.

4.          Розвивати комунікативні навички, уміння аналізувати й синтезувати матеріал.

 

ХІД КЛАСНОЇ ГОДИНИ

I.  БЕСІДА НА ТЕМУ «ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ВІТАНЬ  У РІЗНИХ НАРОДІВ»

Слово вчителя

     «Здрастуйте, діти!» — легке й звичайне вітання. А яким би було ваше здивування, якби початок був таким: «Чи їли Ви сьогодні?» або «Чи здорова Ваша худоба?» Але ж це також вітання. Саме такими фразами обмінювалися, зустрівшись одне з одним, жителі Давнього Китаю, Монголії, Єгипту.

     Справді, що становило основу життя монгола-кочівника за давніх часів? Його череда. Коли тварини здорові — вистачає їжі їхнім господарям, отже, все благополучно в родині. Впала худоба від хвороби або недоїдання — і в людей голод, хвороби, смерть. Ось і виходить: побажати здоров’я рогатим годувальникам скотаря — те саме, що побажати здоров’я йому самому та його близьким.

   Якими тільки вітаннями не користуються люди!

   Національні звичаї Японії пов’язані з безліччю поклонів. Кланяються знайомим і незнайомим: пасажирам автобусів, покупцям, екскурсантам. У своєму будинку жінки зустрічають гостя, стоячи на колінах, а голову кладуть на долоні, що торкаються підлоги.

Люди із племені масаї, перш ніж привітати одне одного, плюють на руки, аіз племені маорі — торкаються одне до одного носами. Люди на Сході, вітаючись, нахиляють голову перед складеними долонями, прикладають руку до чола, до грудей і серця. (Діти ілюструють розповідь сценками).

Коли вітаються монголи, вони простягають обидві руки й тиснуть одне одному не долоні, а вище ліктів. Молодший повинен простягнути свої руки так, щоб вони знаходилися під руками старшого (демонстрація сценкою).

Привітати — означає сказати ще й певні слова.

У минулому говорили так:

§             Тим, хто закінчував жнива: «Із двома полями пожатими, із третім засіяним!»

§             Молотникам бажали: «По сто на день, по тисячі на тиждень».

§             Тим, хто їсть та п’є: «Хліб і сіль» або «Чай і цукор».

§             Рибалку вітали: «Улов на рибу!» — «Навар з юшки!» — відповідав він.

§             Ввічлива людина не просто відповідала на вітання, а використовувала у відповіді спеціальну для кожного випадку етикетну форму.

Один з видів вітання — рукостискання. Такий жест виражає підвищену доброзичливість, тому обмін рукостисканнями не завжди є обов’язковим.

Запитання до учнів. Звідки пішов звичай знімати рукавички перед рукостисканням?

Поки вихованці обговорюють відповідь, звучить музика.

Відповідь: З лицарських часів. Знімаючи рукавичку з правої руки, лицар показував, що він ставиться до тих, кого зустрів, доброзичливо!

Першим простягає руку старший за віком, жінка подає руку чоловікові.

Рукостискання — це коротке й енергійне струшування руки. Вираз «міцний потиск руки» — не означає рукостискання, від якого німіють пальці, й стає боляче.

Якщо зустріч знайомих відбувається на вулиці, коли прохолодно й люди в рукавичках, чоловіки перед рукостисканням рукавичку знімають обов’язково, а жінки чинять на свій розсуд, але зимову рукавичку потрібно знімати й жінкам. Рука простягнена без рукавички — це, насамперед, ознака поваги до людини. Не прийняти простягнуту для потиску руку — образити.

Певну роль у вітанні відіграють і головні убори.

Запитання до учнів. Звідки пішла традиція знімати шапку при вході до будинку?

Відповідь. Звичай виник за часів лицарів, які постійно мандрували країною, одягнені в збрую. Входячи до будинку, лицар знімав шолом, повідомляючи цим жестом хазяїнові: «Я не боюся тебе!»

У книзі «Юності чесне зерцало…» (написана за часів Петра I), яка давала різні настанови, як бути ввічливим і чемним юнаком під час зустрічі із знайомими, зазначалося: «За три кроки капелюх зняти у приємний спосіб. Капелюха тримати в руках не жалюгідно, а похвали гідно».

«Краще коли про когось кажуть: він ввічливий, смиренний кавалер і молодець, ніж коли скажуть про якогось: «він пихатий дурень». (Два учні в костюмах, зображуючи глашатаїв, зачитують укази, написані на сувоях).

Знімати чи не знімати головний убір — зараз залежить від пори року та й від характеру головного убору. На вулиці не знімають зимову й лижну шапки, берета, зате піднімають капелюшок (за тулію), кашкета (за кози-рок). Але, заходячи до закритого приміщення, чоловік, вітаючись, знімає будь-який головний убір.

Запитання до учнів. У яких випадках кажуть «Привіт», а в яких «Здрастуйте»?

Учні відповідають: Багато залежить від того, з ким Ви привіталися. Своїм одноліткам, приятелям можна сказати «Привіт», дорослим треба говорити «Здрастуйте».

II. ОБГОВОРЕННЯ СЦЕНОК, ЯКІ РОЗІГРУЮТЬ ДІТИ

Сценка 1.Зустріч двох друзів.

Два хлопчики зустрічаються одне з одним.

§             — Як справи, чувак? — ляскає друга по плечу перший з усієї сили.

§             — Будь здоровий, кабан, — відповідає другий, штовхаючи першого.

Сценка 2.Хлопчик увійшов до класу, вітається з учителем.

Продзвенів дзвоник, учитель розпочинає урок. Андрій спізнився. Входить до класу в шапці, рукавицях. Підходить до вчителя. Простягає руку в рукавиці: «Здрастуйте, Ліліє Миколаївно!»

Сценка 3.Хлопчик вітається з дівчинкою.

Микита, пробігаючи повз Наталку, смикає її за косу й кричить у вухо: «Здорова, Петрова!»

Сценки обговорюються: «Що неправильно?», «Як треба вчинити?»

ІІІ. ПРИКЛАДИ РІЗНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОБГОВОРЕННЯ ЇХ З УЧНЯМИ

1. Ти йдеш із товаришем вулицею. Він привітався з не знайомою тобі людиною, зупинився. Чи треба привітатися й тобі?

Відповідь. Якщо твій товариш вітається з ким-небудь, варто привітатися й тобі.

2. Ви увійшли до автобусу через задні двері й побачили, що біля передніх дверей стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними, а якщо треба, то як це зробити?

Відповідь. Побачивши знайомих в автобусі, у читальному залі, на другому боці вулиці, їх вітають, якщо вони Вас помітили. Кричати, звичайно, не треба. Слова заміняють жестом, посмішкою, поклоном.

3. Ви часто зустрічаєтесь із незнайомою людиною по дорозі до школи. Чи необхідно з нею вітатися?

Відповідь. Вітати людей, з якими часто зустрічаєшся (продавця в булочній, листоношу, мешканця із сусіднього під’їзду, учителя, що викладає в інших класах), навіть якщо ти з ними не знайомий, треба обов’язково.

4. У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Олег побачив свого класного керівника й, проходячи поряд, чемно сказав: «Здрастуйте, Ігоре Семеновичу». Чи правильно вчинив Олег?

Відповідь. Олег повівся неввічливо. Треба було сказати «Здрастуйте!» до всіх.

IV. РЕФЛЕКСІЯ (ПО КОЛУ) (5 ХВ)

Що дало кожному з Вас обговорення правил вітання?

V. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА (НА ФОНІ МЕЛОДІЇ «КОСМІЧНА БАЛАДА»ДІДЬЄ МАРУАНІ)

По-різному відзначають люди найпростішу й найчастішу подію у своєму житті — зустріч з іншою людиною. Ухилитися від вітання чи не відповісти на нього за всіх часів і в усіх народів уважалося верхом невихованості й неповаги до оточуючих.

Адже в поклін, у короткі слова привітання вкладений дуже великий і важливий зміст: «Я тебе бачу, людино! Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю й хочу, щоб  і ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього найкращого: здоров’я, миру, радості, щастя». Ось що означає просте й звичайне «Здрастуйте!».

ЗДРАСТУЙТЕ!

Здрастуйте!

Вклонившись, ми одне одному сказали,

Хоча були зовсім незнайомі.

Здрастуйте!

Що особливого ми одне одному сказали?

Просто «Здрастуйте», адже більше ми нічого не сказали.

Чому ж на крапельку сонця додалося у світі?

Чому ж на крапельку щастя додалося у світі?

Чому ж на крапельку радісніше зробилося життя?

(Володимир Солоухін)

Конспект класної години «Шкідлива п'ятірка і корисна десятка»

Як шлунок впливає на мозкові звивини!

А. Крісті

Класна годину, присвячена темі здорового харчування.

За свідченням лікарів сьогодні основні захворювання школярів - гастрити і анемія, і це безпосередньо пов'язано з якістю харчування дітей. В меню шкільних їдалень присутні продукти, визнані небезпечними для здоров'я. І багато дітей, підкоряючись рекламі, воліють купувати саме ці продукти, а не звичайні шкільні сніданки і обіди. У пропонованому сценарії у формі години спілкування обговорюються питання здорового харчування.

Цілі: поглибити уявлення дітей про раціональному харчуванні; продовжити формування позитивної оцінки здорового способу життя; спонукати дітей до розумного, дбайливого ставлення до свого здоров'я, боротьби із шкідливими звичками.

Підготовча робота з дітьми: запропонувати кому-небудь з дітей допомогти в проведені класної години (записувати кількість страв, прикріплювати до дошки таблички з назвою продуктів).

Обладнання:

- приготувати 10 смужок щільного паперу; на кожній смужці написати назву корисного продукту (яблука, мед, цибуля, часник, риба, молоко, зелений чай, банан, волоський горіх, морква). Ці смужки в ході гри один з учнів буде прикріплювати скотчем до дошки;

- намалювати табличку на альбомному аркуші паперу.

ШКІДЛИВА П'ЯТІРКА

1. Солодкі газовані напої.

2. Картопляні чіпси.

3. Солодкі шоколадні батончики.

4. Сосиски, сардельки, ковбаса, паштети.

5. Жирні сорти м'яса, особливо в смаженому вигляді

Оформлення:

- написати на дошці тему, епіграф;

- розвісити картинки, фотографії: продукти, кулінарні вироби, овочі, фрукти;

- на дошці крейдою намалювати меню. Потім його можна буде стерти.

МЕНЮ КАФЕ «СМАКОТА»

Назви страв	Кількість порцій
1. Салат з капусти
2. Салат з буряка
3. Салат «Олів'є»
4. Борщ
5. Суп курячий з локшиною
6. Вуха
7. Котлети з гарніром
8. Чіпси картопляні
9. Шашлик
10. Голубці
11. Сосиски, сардельки
12. Компот із сухофруктів
13. Кисіль з журавлини
Назви страв	Кількість порцій
14. Солодкі газовані напої 15. Фрукти (будь-які) 16. Шоколадний батончик

План класної години

I. Провокуюча ситуація «Замов страва».

II. Міні-лекція «Шкідлива п'ятірка».

III. Інтерактивна бесіда за темою «Що шкідливо і що корисно».

IV. Гра «Корисна десятка».

V. Робота в групах за темою «Прості рецепти».

VI. Заключне слово.

VII. Підбиття підсумків (рефлексія).

Хід класної години

I. Провокуюча ситуація «Замов страву»

Класний керівник. Хлопці, ви знаєте, що деякі кафе доставляють обіди прямо в офіс. Уявіть собі, що кожен з нас може зараз теж замовити собі обід, і нам привезуть його прямо в клас. Тільки потрібно вказати точну кількість порцій. Платити за їжу не потрібно - у кафе сьогодні святкова акція. А ось і меню - вибирай, що хочеш (читає список страв) Вибирайте скоріше, а (ім'я) буде записувати, скільки порцій потрібно замовити.

(Вчитель читає назви страв, діти піднімають руки, помічниця записує навпроти кожної страви кількість порцій, поки всі страви не будуть названі.)

Ой, хлопці, бачу, що у багатьох тут розігрався апетит, але змушена просити у вас пробачення - це була лише провокація. І затіяна вона була тільки з однією метою: перевірити, чи віддасте ви перевагу найбільш шкідливих продуктів харчування. П'ять таких продуктів ховалися серед цих чудових страв. Ось ці продукти (обводить крейдою назви шкідливих продуктів). І, як виявилося, ви всі клюнули на провокацію і обрали-таки ці продукти! Ці продукти несумісні зі здоровим способом життя.

II. Міні-лекція «Шкідлива п'ятірка»

Класний керівник. Ось що я прочитала в газеті «Дзеркало плюс». Лікарі-дієтологи всього світу виявили нарешті п'ятірку найбільш шкідливих для людини продуктів. Ми їх помістили в табличку «Шкідлива п'ятірка».

(Помічниця прикріплює табличку на дошці.)

Класний керівник (читає і коментує).

1. Солодкі газовані напої: «Кока-кола», «Спрайт» та інші.

Створені не для втамування спраги, а для її викликання. Відрізняються гігантським вмістом цукру: в одній склянці його не менше п'яти чайних ложок.

2. Картопляні чіпси, особливо приготовлені не з цілісної картоплі, а з пюре. По суті, це суміш вуглеводів і жиру плюс штучні смакові добавки.

3. Солодкі шоколадні батончики. Велика кількість цукру, хімічні добавки, висока калорійність.

4. Сосиски, сардельки, ковбаса, паштети й інші продукти з так званими прихованими жирами. У їх складі сало, нутряний жир, свиняча шкірка займають до 40% ваги, але маскуються під м'ясо, в тому числі і з допомогою смакових добавок.

5. Жирні сорти м'яса, особливо в смаженому вигляді.

Виявилося, що немає нічого страшнішого сосиски в тісті у поєднанні з лимонадом!

Багато лікарів до цієї шкідливої п'ятірці додають ще й жувальні цукерки, мэйбоны, чупа-чупси, майонез, кетчуп, локшину швидкого приготування, порошкові напої, пиво і безліч інших харчових виробів. У всіх цих продуктах дуже багато хімії: замінників, барвників, розчинників. Дія багатьох цих речовин можна порівняти з дією отрут. Якщо є багато такої їжі, організм поступово звикає до отрути і вже не посилає тривожних сигналів у вигляді висипань на шкірі, нудоти чи запаморочення. Поступово отруйні речовини накопичуються, і спалахує хвороба. Найсумніше, що саме ці шкідливі продукти і продаються в нашій шкільній їдальні. Але є і втішні вісті. Нещодавно всі газети надрукували новину: в московських школах скоро заборонять шкідливі продукти: солодощі, газовану воду і чіпси. Дітей будуть годувати раціонально. Сподіваюся, що у всіх шкільних їдалень скоро не буде цих продуктів.

III. Інтерактивна бесіда за темою «Що шкідливо і що корисно»

Класний керівник. Хлопці, мені все-таки не дає спокою одне питання: багато хто з вас знають про шкоду цих продуктів, але чому ж ви так наполегливо їх купуєте?

Зразкові відповіді дітей:

- Це смачно, не треба розігрівати, готувати.

- Це все реклама: з ранку до вечора нас закликають є ці батончики, чіпси, пити цю воду...

- Красива упаковка, та й смачно.

- Коли їси, відчуваєш себе крутим, сучасним, як в рекламі.

- Від шоколадного батончика, наприклад, додаються сили...

Класний керівник. Виходить, що всі ви - просто нещасні жертви реклами. Але ви ж знаєте, що нанесіть непоправної шкоди своєму здоров'ю! У молодших класах вам говорили про правильному харчуванні, на уроках анатомії, ОБЖ ви теж вчили, як треба правильно харчуватися. Давайте згадаємо головне.

(Вчитель задає питання, діти відповідають.)

- На які 3 великі групи поділяються продукти харчування? (Білки, жири, вуглеводи.)

- Що ще потрібно для здорового харчування? (Потрібні вітаміни, мінеральні речовини.)

- Зараз модні різні дієти: картопляна, м'ясна, молочна, горіхова. Люди налягають на щось одне і заробляють собі цілий букет захворювань. Як це можна пояснити? (В цьому продукті не вистачає мікроелементів, вітамінів, інших речовин, які є в інших продуктах. Їжа повинна бути різноманітною.)

- Що означає раціональне харчування? (Раціональне означає правильне, розумне.)

- Що таке баланс? (Рівновага.)

- Чи згодні ви з жартом, що збалансоване харчування - це чіпси в правій руці і чіпси в лівій? (Ні, не згодні.)

- Що ж означає збалансоване харчування? (В їжі має бути урівноважене вміст різних речовин.)

- Для чого потрібно вживати сирі овочі і фрукти? (Груба рослинна їжа покращує роботу всієї травної системи.)

- Як дотримуватися режиму харчування? (Потрібно їсти в певний час, на ніч не переїдати.)

- До чого призводить неправильне харчування? (До ожиріння, хвороб шлунка, кишечника, печінки.)

Прочитайте епіграф до нашого класному годині. Це слова Агати Крісті (читає): «Як шлунок впливає на мозкові звивини!» Чи згодні ви з англійською письменницею?

(Діти висловлюються.)

Тому, що і як ми їмо, залежить наше здоров'я, настрій, самопочуття. Правильне харчування - це найважливіша умова здорового способу життя.

IV. Гра «Корисна десятка»

Класний керівник. Лікарі-дієтологи визначили не тільки самі шкідливі продукти, але і корисні. Ці продукти всім нам відомі. Що ж це за продукти? Пропоную вам гру. Я буду описувати властивості цих продуктів, а ви спробуйте вгадати, про що йде мова.

(Учитель читає загадки, а коли діти відгадують, помічниця прикріплює табличку з назвою продукту до дошки.)

1. У кожному саду можна знайти ці чудові фрукти. Вони корисні в усіх відношеннях: у них є кислоти, які борються з гнильними бактеріями в шлунку; до складу їх входить речовина (кверцетин), що перешкоджає росту ракових клітин; вони дуже корисні для роботи серцево-судинної системи. Лікарі радять щодня їсти ці фрукти на полудень, щоб отримати всі необхідні мікроелементи. Що це за фрукти? (Яблука.)

2. Цей овоч - джерело всіх вітамінів, мінералів і мікроелементів і захист від усіх хвороб. Кожен день ми додаємо його майже у всі страви. Він покращує роботу печінки, щитовидної залози, лікує застуду. У цьому продукті дуже багато цілющих речовин - фітонцидів, які знищують мікроби. Соком цієї рослини лікують нежить, а якщо його потерти і прикласти до п'ят на ніч, то вранці жодної застуди не буде. Лікувальні властивості овочів не зникають навіть при термічній обробці. (Цибуля.)

3. Цей овоч теж сильний в боротьбі з застудою. Крім цього він наводить порядок в шлунку, вбиваючи шкідливі мікроорганізми. Він дуже корисний у сирому вигляді, але його різкий запах заважає спілкуванню з людьми. (Часник.)

4. Цей помаранчевий коренеплід багатий вітамінами і мінералами. Але особливо багато в ньому вітаміну А. Дуже корисний цей продукт для зору, також він перешкоджає розвитку раку, особливо раку шкіри. Цей коренеплід найкраще вживати в сирому вигляді, бо після приготування він втрачає багато корисних речовин. (Морква.)

5. В очищеному вигляді цей продукт схожий на мозок людини, тому вважається, що він «розуму, сили й пам'яті додає». Він корисний для серця, для зору, для обміну речовин. Цей продукт можна їсти в сирому вигляді, його можна використовувати в салатах, начинках для тіста, кондитерських виробах. (Волоський горіх.)

6. Цей продукт моря є джерелом цінного білка і цілком може замінити м'ясо. Для японців це основний продукт харчування, який і робить їх чемпіонами довголіття. Але крім білка в цьому продукті багато фосфору, який «відповідає» за кістки і нирки. Найбільше їдять цього продукту в Ірландії - 92 кг на рік. А в Росії - лише 15 кг. (Риба.)

7. Цей білий напій тваринного походження просто необхідний людині з першого дня народження. У ньому міститься білок, жир, кальцій, що зміцнює кістки. З цього напою з допомогою бактерій люди навчилися робити сотні корисних продуктів. (Молоко.)

8. Цей продукт - не тільки природний замінник цукру, але і готове ліки від багатьох хвороб. Ним лікують простудні захворювання, хвороби шкіри, серця. А красуні з давніх часів застосовували цей продукт для догляду за шкірою. (Мед.)

9. Цей солодкий тропічний фрукт володіє цілющими властивостями: знімає стреси, заповнюють втрачені сили, підвищує рівень гемоглобіну в крові, що забезпечує мозок киснем, покращує роботу серця. Він містить величезну кількість вітамінів А, С, В6. Але тим, хто переживає за свою талію, захоплюватися цим продуктом не варто. У ньому занадто багато калорій. (Банани.)

10. Батьківщина цього ароматного напою - Китай. Саме тут навчилися вирощувати чудові листя, які дають золотистий підбадьорливий настій. Цей настій називають «ліками від темряви хвороб». Він знімає втому, покращує роботу серця, запобігає карієсу, перешкоджає розвитку ракових пухлин, сприяє довголіттю, дає ефект омолодження. Чотири тисячі років люди вживають цей напій. Сотні сортів його можна зустріти на прилавках. Жовтий, червоний, чорний, білий. Але самі китайці віддають перевагу зеленому. Вважається, що саме він самий корисний. Але тільки заварювати його треба в натуральному вигляді, з листя, а не з пакетиків. (Зелений чай.)

Класний керівник. Ось ви і вгадали всю корисну десятку». Ось вона перед вами (читає). Ці продукти повинні бути у всіх на столі. Але це не означає, що потрібно харчуватися тільки ними. У вживанні будь-якого продукту потрібно знати міру, враховувати свій вік. Потрібно також звертати увагу на якість продукту, ступінь його свіжості. Адже навіть найкориснішим продуктом можна отруїтися.

V. Робота в групах за темою «Прості рецепти»

Класний керівник. Всі ви теоретично знаєте правила харчування. Але не завжди їх виконуєте. Віддаєте перевагу харчуватися всухом'ятку, бутербродами, замість того щоб розігріти або приготувати самим яке-небудь просте, корисне блюдо. Зараз ми попрацює в групах. Перевіримо, чи знаєте ви рецепти таких страв? На початку - коротка історія одного восьмикласника Сергія.

Його батьки терміново виїхали на три дні в село, щоб допомогти бабусі після операції. А Сергій разом зі своїм молодшим братом, першокласником Альошою, залишився на господарстві. У перший день брати дружно наминали яйця: варені, смажені, сирі. А вже на другий день Альошка заявив, що від яєць він скоро буде кукурікати, і категорично зажадав нормальної їжі. Сергій обстежив кухню. Готової їжі не було, і він чомусь згадав фразу про «кістлявою руці голоду». Але потім посміливішав: у холодильнику було повно всяких продуктів: м'ясо, молоко, масло, сметана, крупи, картопля, морква, цибуля, капуста... Сергій взяв свій телефон, набрав список продуктів, приписав внизу текст: «Народ, терміново потрібні прості рецепти нормальної здорової їжі!» і відправив sms-ки шести своїм друзям. У ролі друзів у нас зараз виступлять 6 груп (діти, що сидять за трьома сусідніми партами в одному ряду). Запропонуйте Сергію, що можна приготувати з цих продуктів, опишіть сам процес приготування. На це дається всього лише 10 хвилин.

(Вмикається музика, діти працюють.)

Час минув, голодний друг чекає вашої допомоги.

(Вчитель запрошує представників груп, діти розповідають про рецепти і способи приготування тієї чи іншої страви.)

Ну ось, всі рецепти відправлені за адресою. Впевнена, що Сергію дуже знадобиться дружня допомога. Цих рецептів вистачить і на наступний день, а коли приїдуть мама з татом, їм теж буде чим підкріпитися з дороги. Найпростіше рішення в цій ситуації було зайняти грошей, купити сосисок, локшини швидкого приготування і протриматися до приїзду батьків. Але наш герой вчинив раціонально - він не вліз у борги, не труїв себе і брата шкідливими продуктами, а подбав про своє здоров'я. Цей досвід самостійності йому дуже знадобиться в житті.

VI. Заключне слово

Класний керівник. Лікарі стверджують, що найпоширеніші хвороби у школярів - це хвороби шлунка і недокрів'я. У визначенні причини цих хвороб лікарі одностайні - неправильне харчування: вживання шкідливих продуктів, порушення режиму харчування, їжа всухом'ятку і т. п. На жаль, багато школярі безтурботно ставляться до свого здоров'я, забуваючи відому російську приказку: «Що маємо, не бережемо, втративши - плачемо». Ті, хто кажуть, що зараз модно їсти чіпси, запиваючи їх солодкою газованою водою або пивом, безнадійно відстали: у всьому цивілізованому світі зараз модно бути здоровим.

VII. Підбиття підсумків (рефлексія)

Класний керівник. З яким настроєм ви йдете з класного години? Що запам'яталося? З чим не згодні?

Зразкові відповіді дітей:

- Настрій нормальний, тільки апетит розігрався.

- Запам'ятала п'ятірку найбільш шкідливих продуктів. Постараюся більше не труїти.

- Запам'ятала «корисну десятку». Виявляється, у нас вона постійно на столі.

- Не згоден, що чіпси шкідливі - їх би заборонили продавати!

- Думаю, що не потрібно прибирати зі школи деякі продукти. Хто захоче, все одно їх купить в кіосках на вулиці.

Сценарій класної години «Як жити у світі з батьками?»

Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

Прислів'я

Класний годину, присвячений обговоренню сімейних конфліктів.

Сім'я, будучи найважливішою умовою соціалізації особистості, в наші дні нерідко перестає виконувати функцію виховання дітей, не дає підліткам почуття захищеності і впевненості у завтрашньому дні. Результати соцопитувань свідчать про те, що тільки один з трьох підлітків не конфліктує з батьками. Майже половина малолітніх злочинців вважають, що головною причиною злочинів є саме конфлікти в родині і погане виховання дітей. Пропонований класний годину присвячений обговоренню причин і способів виходу із сімейних конфліктів. У сценарії використовуються такі виховні прийоми, як бесіда, незакінчене пропозицію, проблемна ситуація, групові форми роботи.

Цілі: розширити уявлення дітей про те, що таке конфлікт і конфліктна ситуація, дати уявлення про способи попередження конфліктів у сім'ї; сприяти формуванню позитивного ставлення до своєї родини, до батьків, пробуджувати бажання оволодіти навичками спілкування і соціальної взаємодії; спонукати дітей до співпраці, взаєморозумінню.

Форма проведення: година спілкування.

Підготовча робота з дітьми: знайти виконавців на ролі мами і Тані (їм потрібно вивчити або переказати своїми словами два невеликих монологу).

Оформлення:

- написати на дошці тему, епіграф;

- написати список:

Способи виходу з конфлікту:

- змагання (суперництво);

- пристосування;

- компроміс;

- догляд;

- співробітництво.

- написати незакінчені пропозиції: Уміння володіти собою - це... Щоб навчитися володіти собою, потрібно... Щоб знайти компроміс, потрібно...

План класної години

I. Проблемна ситуація «На прийомі у психолога».

II. Інтерактивна бесіда.

III. Інформаційна хвилинка «Способи виходу з конфлікту».

IV. Рольова гра «якби психологом був я...».

V. Незакінчені пропозиції по темі «Секрет щасливої сім'ї».

VI. Робота в групах. Твір-мініатюра «Закон бумеранга».

VII. Заключне слово.

VIII. Підбиття підсумків (рефлексія).

Хід класної години

I. Проблемна ситуація «На прийомі у психолога»

Класний керівник. Тема сьогоднішнього класного години - конфлікти дітей і батьків. Розпочати нашу розмову я б хотіла з маленькою сценки в кабінеті психолога. Сьогодні на прийом прийшла мама з донькою - восьмикласницею Танею. Наодинці з психологом мама висловила наболіле.

Мама. Допоможіть, я не знаю, що робити з дочкою. Вона нас з батьком зовсім не розуміє! Ну ладно: зачіска, голе пузо, куріння - це взагалі неприступна тема. Але в своїй кімнаті можна прибрати?! Там у неї - як після бомбардування. Скрізь все розкидано. У шафі на верхній полиці - підручники упереміш з колготками, під купою футболок можна знайти пачку сигарет і тюбик моєї найдорожчої помади! А на нижній полиці тарілки з залишками їжі, з'їденої тиждень тому. Вони так і будуть стояти, поки я не відчую запах! Сама не прибирає і мене не пускає - це, мовляв, її «територія дитинства». Про навчання вже не кажу - в школу соромно зайти. Іноді так і кортить взяти ремінь так добряче відшмагати! (Приречено.) Але я поки терплю, ковтаю образи.

Класний керівник. Виклавши ситуацію, що мама вийшла за двері. В кабінет увійшла Таня. Ось що вона розповіла.

Таня. Родаки конкретно дістали своїми наїздами: і те не так, і це не так. Їм взагалі начхати на мої справи: йду у ванну, а вони кажуть: «Винеси відро», тільки включу музику, одягну навушники: «Сходи за хлібом!». Тільки візьму телефон, щоб побазарити з друзями: «Мій посуд!»

А головне - постійно хочуть керувати мною: туди не ходи, то не дивись, з тим не дружи, то не слухай.

Якщо починаєш відриватися, відразу обзивають невдячною А я все одно буду все робити по-своєму. Інакше вони так і не зрозуміють, що я вже доросла.

II. Інтерактивна бесіда

Класний керівник. Ось такі клієнти виявилися сьогодні на прийомі у психолога. Навіть не віриться, що вони живуть в одній родині. Адже сім'я дає людині захист, спокій, впевненість в собі. Як ви вважаєте:

- добре все відчувають себе в сім'ї у Тані?

- чи можна назвати їх сім'ю щасливою?

- що отруює відносини? Можна сказати, що між дочкою і батьками виник конфлікт?

(Діти висловлюються.)

А що таке конфлікт? Як ви розумієте це слово?

(Діти висловлюються.)

Так, конфлікт - це зіткнення ідей, поглядів, думок. Саме таке зіткнення ми і спостерігаємо. А яка причина конфлікту? Із - за чого вихлюпується стільки емоцій, згадується стільки образ?

Зразкові відповіді дітей:

- Важкий вік дочки.

- Невихованість, упертість, поганий характер дочки.

- Успішність, навчання.

- Лінь, неакуратність.

- Прискіпливість батьків.

- Батьки вважають її дитиною, а вона вже доросла людина.

І т. п.

Класний керівник. Таня конфліктує з батьками, відстоюючи своє право на доросле поведінка: шкідливі звички, вибір друзів, пізні гуляння, викликає зовнішність і т, д. Що значить, по - вашому, бути дорослою людиною?

Зразкові відповіді дітей:

- Бути самостійною, заробляти на шматок хліба.

- Отримати паспорт, брати участь у виборах президента.

- Робити що тобі захочеться.

- Робити не те, що хочеш, а те, що повинен.

- Мати багато обов'язків.

- Жити за правилами, виконувати всі закони.

Класний керівник. Бути дорослим - значить мати не тільки права, але і обов'язки. Батьки виконують свої обов'язки по відношенню до вас. Якщо Таня хоче бути дорослою, вона повинна взяти на себе частину сімейних обов'язків: миття посуду, прибирання квартири, винесення сміття і т. п. Вчені стверджують, що дві третини підлітків конфліктують з батьками. І тільки кожен третій вміє ладити з близькими. До якої частини дітей ставитеся ви? (Діти висловлюються.)

На якому ґрунті найчастіше трапляються конфлікти?

Зразкові відповіді дітей:

- Не допомагав по дому.

- Навчання, поведінку.

- Пізно приходив додому.

- Шкідливі звички (паління).

- З-за моєї компанії.

- Зовнішній вигляд (зачіска, одяг).

- Мої пізні повернення додому.

- Поганий характер батьків.

- З-за грошей, покупки речей.

І т. п.

Класний керівник. Як бачимо, причин конфліктів може бути багато, але результат один: конфлікти ускладнюють наше життя, заважають навчанню, отруюють існування.

III. Інформаційна хвилинка «Способи виходу з конфлікту»

Класний керівник. Отже, конфлікт розгорівся. Які ж є способи виходу з нього? На дошці написані 5 варіантів поведінки в конфліктній ситуації (перераховує, потім коментує):

а) змагання (суперництво), найменш ефективний, але найбільш часто використовуваний спосіб поведінки у конфліктах, коли хочуть домогтися свого в збиток іншому;

б) пристосування, що означає принесення в жертву власних інтересів заради іншого;

в) компроміс-як угода між учасниками конфлікту, досягнуте шляхом взаємних поступок;

г) відхід від конфлікту (ухилення);

д) співробітництво, коли учасники приходять до рішення, що влаштовує обидві сторони.

IV. Рольова гра «якби психологом був я...»

Класний керівник. Ви дізналися, які способи поведінки можуть вибрати учасники конфлікту. Уявіть собі, що ви психолог і саме до вас на консультацію прийшла мама з Танею. Як би ви пояснили їм їх поведінку? Які б поради дали? Зразкові відповіді дітей:

- Таня вибрала найгірший спосіб поведінки - суперництво. Це поведінка перетворює її в егоїстка.

- Мама теж вибрала поганий спосіб поведінки - пристосування. При такій поведінці вона позбавляється поваги дочки втрачає повагу до себе.

- Кращий спосіб поведінки для них - це знайти компроміс Мамі потрібно трохи послабити тиск на доньку, а дочки потрібно піти назустріч мамі і допомагати по дому, поліпшити навчання, прислухатися до порад батьків.

V. Незакінчені пропозиції по темі «Секрет щасливої сім'ї»

Класний керівник. Всім відомо, що кожна людина унікальна, неповторна. Люди відрізняються один від одного не тільки зовнішністю і характером, але і смаками, поглядами, думками. У членів сім'ї можуть бути протилежні точки зору на різні питання. Але не завжди це призводить до конфліктів. Як же вдається деяким щасливим родинам уникати сварок? Відповідь дуже проста: вони вміють володіти собою, вміють знаходити компроміси. На дошці записані три незакінчені пропозиції. Запропонуйте свої варіанти закінчень.

(Учитель дає висловитися по ланцюжку кожному ряді.) Уміння володіти собою - це...

- контролювати свою поведінку;

- стримувати свої емоції, не дозволяти собі кричати, нецензурно виражатися;

- тримати себе в руках;

- не дозволяти собі грубості, хамства;

- не тільки з чужими людьми, але і в родині бути врівноваженим, коректним.

Щоб навчитися володіти собою, потрібно...

- працювати над собою, займатися самовихованням, треба поставити себе на місце іншого;

- читати книги з психології;

- не втрачати своєї гідності;

- навчитися поважати інших людей;

- навчитися бачити свої недоліки;

- бути суворим до себе і поблажливим до інших. Щоб знайти компроміс, потрібно...

- знайти таке рішення, яке влаштує всіх;

- увійти в становище іншої людини;

- бачити правоту іншої людини;

- відмовитися від свого егоїзму;

- не вважати себе вище за інших;

- поважати чужу думку.

Класний керівник. Вміння володіти собою, контролювати свої емоції і поведінку стане в нагоді не тільки в сім'ї, а в школі, на роботі - скрізь, де доводиться спілкуватися з людьми.

Щоб навчитися володіти собою, потрібно займатися самовихованням, вміти поставити себе на місце іншої людини.

VI. Робота в групах. Твір-мініатюра «Закон бумеранга»

Класний керівник. Кажучи про конфлікти, не можна забувати про те, що всі наші вчинки впливають не тільки на нас самих, але і на оточуючих. Добро, яке ми робимо людям, повертається до нас, роблячи нас щасливішими, так само як і зло, яке ми завдаємо іншим, повертається до нас. Можна сказати, що в людських відносинах діє закон бумеранга.

Припустимо, мене зранку образила своєю брутальністю продавщиця - прийшовши в школу, я виплеснула своє роздратування на учнів - хтось із них зірвав свою злість на перехожому - цим перехожим виявився чоловік тієї самої продавщиці, який від злості і безсилля напився і, прийшовши додому, влаштував скандал своїй дружині. Так бумеранг повернувся до того, хто його послав.

Але до людини може повернутися бумерангом і добро - все залежить від змісту послання. Я впевнена, що всім вам доводилося стикатися з дією бумеранга. Зараз ви будете працювати в групах (по 4 людини - дві сусідні парти в одному ряду). Завдання для груп: згадайте, як поверталися до вас ваші хороші і погані вчинки, і складіть невелику мініатюру «Закон бумеранга».

(Звучить музика. Протягом 5-7 хвилин діти придумують розповіді.)

Послухаємо, що у вас вийшло.

(Дає слово представникам груп. Діти читають свої оповідання.)

Щоб уникнути конфліктів, щоб до вас бумерангом поверталося лише добро, потрібно дотримуватися золоте правило спілкування: «Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе».

VII. Заключне слово

Класний керівник. Причини конфліктів з батьками багато підлітки пояснюють «різними поглядами на життя». Насправді причина більшості конфліктів - в незрілості підлітків, їх неготовність до життя. З віком ставлення до батьків, як правило, змінюється. На цей рахунок є дотепне висловлювання Марка Твена: «Коли мені було 14 років, мій батько був такий дурний, що я його ледве переносив. Але коли мені виповнився 21 рік, я був здивований, наскільки старий чоловік за минулі 7 років порозумнішав». Мені здається, що і ви коли-небудь погодьтеся з відомим письменником.

VIII. Підбиття підсумків (рефлексія)

Класний керівник. Які емоції залишилися в кінці класного години? Захотілося відразу після школи сходити за хлібом або винести сміття?

Зразкові відповіді дітей:

- Емоції позитивні, але після школи хочеться відпочити.

- За хлібом я і так ходжу завжди - це моя постійна обов'язок.

- Якщо родаки попросять, зроблю що-небудь.

- Негативні емоції - мої батьки можуть тільки наказувати, пошлють - піду.

- А у нас все це робить бабуся. Ніяких добрих справ для мене не залишається.

Виховна година “Шкідливі звички”

Мета:- пропагувати здоровий спосіб життя; викликати в учнів негативне ставлення до вживання наркотиків, алкоголю та паління, які завдають великої шкоди здоров’ю людини;

- формувати вміння сприймати оцінку своїх учинків іншими і наводити приклади такої оцінки;

- виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння самооцінювати їх;

- спонукати дітей до роздумів: вибір залежить від тебе самого.

Обладнання:

1) виставки літератури;

2) висловлювання видатних людей;

3) пам'ятки для учнів;

4) малюнки та плакати дітей на дану тему:

- «Майбутнє та наркотики несумісні!»

- «Скажемо палінню – прощавай!»

- «Обирай майбутнє: – без алкоголю»

- «Без наркотиків»

- «Без тютюну»

«Людина є ніщо інше, як її вчинки».

                                                       Гегель

«Життя саме по собі — ні благо, ні зло;

воно вмістилище і блага, і зла, дивлячись по тому,

на що ви самі його перетворите».

                                                        М. Монтень

Хід виховної години

І. Організаційна частина

II. Вступна частина

Питання для обговорення:

1. У чому сенс вашого життя?

2. Алкоголізм, наркоманія, паління — це шкідливі звички чи хвороба?

3. На вашу думку, чи можна жити у своє задоволення, не порушуючи норм моралі? Як ви вважаєте, чи варто вносити моральні норми в кримінальний кодекс?

4. Чи згодні ви з твердженням, що «усе, чим людина зі своїм розумом відрізняється від тварини, є результатом життя в суспільстві?

Можна по-різному визначити мету свого існування, але мету треба мати — інакше то буде не життя, а животіння.

    Сьогодні ми поведемо нелегку розмову про підступних ворогів людства — тютюн і алкоголь. Ви, мабуть, не раз чули від дорослих про шкідливість паління і вживання спиртних напоїв. І я дуже добре розумію, що ви самі хочете розібратися в складних суперечностях життя, навчитися критично ставитися до людських слів і справ. Звідси й прагнення на власному досвіді перевірити правильність тверджень про шкідливість сигарети й чарки вина. Лише одна затяжка тютюновим димом і лише один ковток вина — спробую, мовляв, що буде… І ніхто над цим не задумується. А замислитися варто.

    Людина — складний, таємний багатогранний світ. Серце людини — вмістилище всесвіту, зосередження емоційної енергії і принципів ставлення до дійсності. Голова людини — орган творчості, створений природою за образом і подібністю світові. Людина повинна прожити життя якнайкраще і присвятити себе цій цілі.

Як ви вважаєте, у чому сенс вашого життя? (Думки учнів).

III. Основна частина

    Для початку нам з вами потрібно з'ясувати: алкоголізм, наркоманія, паління — шкідливі звички чи хвороба? (Думки учнів).

1. НІКОТИН – ОДНА З НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИХ ОТРУТ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

    Проблема «шкідливих звичок» є найбільш актуальною у наші часи, а боротьба з ними це задача не тільки держави в цілому, а й кожної окремої людини. Паління – це розповсюджена звичка, яка веде до небезпечних порушень здоров’я, особливо у вас – дітей.

    Тютюн – однолітня рослина, листя якої є сировиною для тютюнової промисловості. Був завезений Христофором Колумбом, а у кінці XVI століття потрапив до Росії. З того часу цю рослину культивують і вирощують для виготовлення одного з продуктів повільного вбивства людства.

    Кожні 10 секунд у світі помирає одна людина внаслідок вживання тютюну!

Найбільшої шкоди тютюн завдає підлітковому організму. Люди, які почали курити до 25 років, помирають від раку легень у 5 разів частіше, ніж ті, хто закурив після 25 років.

    Смертельною є доза від 50 до 100 мг нікотину. Саме така доза може потрапити в організм після викурювання 20 сигарет!

ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

    Любий друже! Бути здоровою людиною це велике щастя. Навіщо псувати своє здоров’я, залежати від нікотину? Візьми на себе відповідальність за своє майбутнє! Кинути налити може кожен. Для цього слід поставити це за мету.

Пам'ятка для учня

1. Протягом кількох днів аналізуйте, коли і чому виникає бажання палити. 

2. Під час паління задавайте собі питання: чи приносить це заняття мені задоволення зараз? 

3. Призначте день відмови від цієї шкідливої звички.

4. Переконайте себе, що куріння шкідливе для вашого здоров'я.

5. Щодня зменшуйте кількість викурених цигарок.

6. Почніть займатись фізичними вправами.

7. У разі виникнення бажання закурити випийте склянку води, займіться цікавою справою тощо.

8. За день до призначеного дня відмови від паління викуріть удвічі більше цигарок, ніж звичайно. (Відбудеться перенасичення організму нікотином, і ви відчуєте шкідливу дію цигарок на організм). Кинути палити буде легше.

9. Пам’ятайте: якщо людина викурює в день лише 1 – 2 цигарки, вона вже скорочує своє життя на 4- 6 років.

10. Усвідомте: нікотин-отрута, яка повільно вбиває ваші таланти, молодість, працездатність!

2. РУЙНІВНА СИЛА АЛКОГОЛЮ НА ВСІ ОРГАНИ І СИСТЕМИ ЛЮДИНИ 

    Алкоголь негативно виливає не тільки на того, хто зловживає цією речовиною, ай на майбутнє покоління.

   Дослідження вчених показали, що у підлітків алкоголізм, як важко виліковна, серйозна хвороба, виникає і розвивається у чотири рази швидше, ніж у дорослих. Деградація особистості також відбувається набагато швидше.

    Алкоголіки живуть на 15 років менше, ніж люди, які не мають звички систематичного пияцтва!

    Дослідження вчених виявили, що наслідки одноразового вживання алкоголю здоровою людиною зберігаються в організмі протягом 2-х тижнів.Концентрація алкоголю у крові більше 5% вважається смертельною для дорослої людини!

    Якщо людина знаходиться під впливом алкоголю протягом тривалого часу, біохімічні процеси мозку змінюються. Організм прагне підтримати процеси функціонування нервової системи. Таким чином формується звичка стан, у якому алкоголь вже не має того ефекту, що раніше. Тоді мозок не може працювати без підтримки і стимуляції алкоголем. І, як наслідок, у людини виникає алкогольна залежність.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ: 

    Шановні діти і батьки! Не долучайтесь до алкоголю. Ви маєте усвідомити, що життя дарується нам Всесвітом. І ми самі повинні дбайливо ставитися до нього. А саме тому поважати і берегти свій організм. Батьки стають взірцем і зразком для своїх дітей з моменту їхнього народження. Тому контролюйте своє життя, підтримуйте свій фізичний стан. Привчайте себе до активного, здорового способу життя. Думайте про майбутнє, тому що кожна здорова дитина це майбутнє людства в цілому.

Пам’ятка для учня

1. Не долучайтеся до вживання алкоголю.

2. Алкоголь не може цілком зняти нервові напруження, вивести з депресії – це тільки тимчасове запаморочення свідомості.

3. Якщо ви знаходитесь в компанії, де всі люди вважають нормою вживати алкоголь, пам’ятайте, що Ви особистість.

4. З дитячих років привчайте себе до спорту.

5. Майте силу волі відмовлятись від пропозиції товаришів щодо вживання спиртних напоїв.

6. Знайдіть собі корисні і цікаві заняття (танці, співи, музика, малювання).

7. Отримуйте задоволення від тверезого спілкування.

8. Відпочивайте під час свят, не вживаючи спиртних напоїв.

9. Заздалегідь загартовуйте і піклуйтеся про здоров’я свого організму, з дитячих років замислюйтесь над майбутнім.

   Пам’ятайте: ви несете відповідальність за стан свого здоров’я, народження майбутніх дітей.

3. НАРКОМАНІЯ ХВОРОБА, ЩО ВІДБИРАЄ ЖИТТЯ

    Наркоманія це хвороба, що виникає внаслідок вживання наркотичних речовин та призводить до глибокого руйнування організму і навіть смерті. Існує два види наркоманії моно наркоманія (вживання якогось одного наркотику) і полі наркоманія (вживання декількох видів наркотиків одночасно). Якщо наркоман не отримує наркотик тривалий час, у нього з’являється абстиненція болісні відчуття, які не кожен витримує і може навіть померти.

    Підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових груп.

    За останні 10 років смертність від вживання наркотиків збільшилась у 12 разів, а серед підлітків у 42 рази!

    Середня тривалість життя наркоманів 4 4,5 роки після першої спроби!  Наркоманія є джерелом поширення ВІЛ-інфекції.

    70% ін’єкційних наркоманів є носіями вірусів СНІДу!

    Кількість злочинів, пов'язаних з наркотиками та сильнодіючими речовинами наркотичного походження за останні п'ять років збільшилась у шість разів.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ:

Наркоманія найтяжча хвороба, яка без сумніву веде до смерті. Залежність від наркотиків емоційний стан, для якого характерно: 
- непереборне бажання постійного прийому наркотика, мета придбати його будь-якою ціною;

- збільшення вживаної дози наркотичного засобу в залежності від потреби організму;

- психічна залежність (психологічна або емоційна) вживання наркотиків;

Звикання – фізично необхідна звичка людини, для якої характерно:

- підвищене бажання подальшого вживання наркотичних засобів з метою поліпшення настрою;

- незначна тенденція до збільшення дози наркотиків;

- незначна фізична, але висока психічна залежність.

Пам’ятка для учня

Усвідом, що ця хвороба має 4 етапи:

1. «Я не наркоман!» (перекладаємо: відмова від своєї залежності, яка для всіх, окрім пацієнта, є наявною).

2. «Я ненавиджу всіх» (перекладаємо: агресія на все навколо і на всіх навколо від розчарування у п. 1).

3. «У мене повна депресія і нудьга!..» (перекладаємо: депресія від усвідомлення розвитку свого шляху до цвинтаря).

4. «Так, я такий, але з цим треба щось робити…» (перекладаємо: усвідомлення своєї хвороби і пошук шляхів вилікування).

НАЙКОРИСНІША ПОРАДА ПСИХОЛОГІВ:
За будь-яких обставин необхідно відмовитись від спроби «скуштувати» наркотичні засоби. Бо навіть перші спроби можуть скінчитися звиканням до цих отруйних речовин. Ви повинні чітко собі уявити: наркоман це смертник, він обов’язково загине, якщо своєчасно не припинить вживати наркотики. І чим довший час вживають наркотики, тим складніше стає вилікування.Не треба приховувати свою хворобу. Навколо є багато людей, які готові допомогти вам: батьки, вчителі, лікарі, старші товариші. І якщо ви потрапили до лабіринту наркозалежності, знайте, що є люди, які здатні допомогти вам знайти дорогу до виходу з нього.

Розгляд ситуацій 

Ситуація 1.Михайло прийшов на день народження до однокласниці, де зібрались однокласники. Батько іменинниці дістав шампанське і став потроху наливати в склянки. Михайло відставив свій бокал, сказавши… (Дайте варіанти відповіді).

Ситуація 2.Діти всім класом пішли у культпохід. Дійшли до місця, розбили табір, дівчата стали готувати обід. До Андрія підійшли Сергій, Женя і Вітя. «Пішли з нами», — сказав Вітя і показав щось заховане під курткою. Андрій не відразу, але побачив пляшку з вином. «Ні», — сказав він, … (Дайте варіанти відповіді).

Ситуація 3.Ви працюючи медсестрою в одній із лікарень і пристрастившись до наркотиків, вирішила випробувати новий засіб… на восьмирічній дівчинці, яка лежала із запаленням легенів і нещодавно виписалася. Цілий тиждень лікарі боролися за життя дитини… її ледве вдалося врятувати! Коли дівчинці стало легше, вона розповіла: «На перерві в школі до неї підійшла тьотя і сказала: «Олю, ти лежала в лікарні й тобі робили уколи, так от, треба зробити ще один». Після цього завела мене до туалетної кімнати й зробила в руку укол, а потім я нічого не пам'ятаю…»

   Громадянку В. заарештовано і за всією суворістю закону на довгі роки позбавлено волі.Цей нечуваний випадок зайвий раз свідчить про те, до якого нелюдського вчинку може призвести пристрасть до наркотичного дурману.

Що спонукає молодь до таких жахливих вчинків? (Думки учнів.) 

IV. Підбиття підсумків 

Давайте замислимось, діти!Профілактика «шкідливих звичок» це в першу чергу інформація про вилив на організм людини нікотину, алкоголю, наркотичних речовин. Кожен учень повинен знати, що нікотин, алкоголь, наркотики отрута, яка знищує людину, руйнуючи здоров'я, послаблюючи волю, позбавляючи людину життєвих і моральних цінностей.

    Отже, ви дізналися про шкоду, якої зазнають організм і психіка від вживання тютюну, алкоголю та наркотиків. Подумайте про те, що чекає вас в майбутньому, якщо ви будете курити, вживати спиртне або наркотичні речовини. Треба ставитись з повагою до свого організму та поважати здоров'я оточуючих, тому що шкідливі звички однієї людини негативно впливають на організм іншої. Пам'ятайте: здоров'я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними напоями. Живіть здоровим життям! Дайте змогу вашим дітям і онукам народитись здоровими і щасливими!

Наше здоров’я у наших руках.

Ми всі за здоровий спосіб життя!

Тому кожен учень у школі затям:

«Шкідливі звички» не мода, не клас,

Куріння це лиш заборона для нас.

Ти в нікотині ніщо не знайдеш,

А власною рукою себе ти уб’єш.

І склянка горілки твій розум туманить,

А інколи навіть на злочини тягне.

Як з «змієм зеленим» ти будеш товариш,

То гідність і розум свої ти утратиш.

Наркотики смерть, небезпечність і зле

Він швидше за інших здоров’я уб’є.

Мій друже! Школяре! Дитино моя!

Я вчитель, твій друг, може, мама твоя

Благаю, прошу, установу даю

Піклуйся з дитинства про долю свою.

За гроші не купиш: здоров'я й батьків,

Тому бережи їх з дитячих років!

УРОК МУЖНОСТІ

«ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ДОЛЮ, ЗА ЧЕСТЬ І ВОЛЮ, ЗА НАРОД!»

ІСТОРІЯ НЕ ОДНОГО ЖИТТЯ

Урок-розмова двох епох.

Мета. Виховувати в учнів почуття національної гордості, любові до рідного краю; формувати соціально компетентного, активного, відповідального громадянина й патріота України; дати поштовх до самовдосконалення людини, здатної гідно існувати і

самореалізуватися за складних реалій XXI століття.

Методичний коментар. Клас об’єднаний у дві групи: одна представляє початок ХХ століття (Українські січові стрільці), друга – ХХІ століття (сучасники, воїни Майдану). 12

Сценарій уроку

Хлопець у стрілецькій формі. «Я, Український Січовий Стрілець, присягаю українським князям, гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму Рідному Краєві, боронитиму перед ворогом, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі Крови. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїле, допоможіть. Амінь!»

Хлопець у військовій формі. Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість,

сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну і військову таємницю. Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

Ведуча 1. Розділяє ці присяги сто літ. Ніхто б не подумав, що на рідній українській землі в ХХІ сторіччі лунатимуть постріли, убиватимуть людей. Наша історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт існування українського народу опинявся під

загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

Ведуча 2. Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. Історія повторюється. Все, чого добивалися наші предки на початку ХХ століття, є актуальним на початку століття ХХІ. Сьогодні зустрінуться дві епохи, дві події, які розділяє століття. 1914 рік –

Українські січові стрільці, 2014 рік – воїни Майдану.

Ведучий 1. Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає свого минулого. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду.

Читець.

Історії ж бо пишуть на столі,

ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен...

Ліна Костенко

Ведучий 2. Видатною історичною реальністю стала жіноча чота легіону Українських січових стрільців. Героїзм дівчат, які створили жіночу бойову одиницю і гідно пройшли крізь негоди Першої світової війни, став воістину унікальним. Австрійські газети

відзначали, що це перші жінки у бойових формаціях Європи. А воювало їх немало – тридцять три. 

Ведуча 1. Олена Степанів, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко, Василина Ощипко, Олена Кузь, Павлина Михайлишин... Ці та інші жіночі імена пробиваються до нас із тих важких, але героїчних днів. Жінки – стрільці та санітарки – витримали пекло бою під горою

Маківка, про яке читаємо у спогадах очевидців. Дівчина в стрілецькій формі. «…А їм відповідала гора стовпами землі. В стовпах цієї маси були столітні, потрощені на

тріски смереки, від мільйонів літ нерушане каміння, а між тим – людські руки, голови, ноги – людське м’ясо. Здавалось, гора рухається, дихає пеклом. Змагалися дві сили... Серед страшних вибухів, що підіймали вгору чорні стовпи диму і землі, серед

пронизливого свисту куль, мін і шрапнелей невідступно перебувала Олена Степанівна і ін... Знайомі кожному стрільцеві дівчата. Із санітарними сумками через плече, безстрашні, швидкі, рішучі. Всюди їхня поява зміцнювала надію на життя. Попри те, що шансів

залишитися живими у тому вогненному пеклі майже не було... За два дні останніх боїв Маківка вся була вкрита трупами…»

Ведучий 1. Після цього бою Олена Степанів та Софія Галечко нагороджені срібними Медалями хоробрості. Для Олени Степанів це вже друга нагорода.

Читець.

Хто то там іде і перід веде?

Диво, це наші дівчата.

Личко як мак, кругом козак,

Душа стрілецька завзята.

Не цілуйте їх – на війні це гріх,

Ви приберіть їх квітками.

Слава тим жінкам,

Славним козачкам

Між січовими стрільцями!

Осип Маковей

Ведуча 2. Згадуючи військові дії 1914–1918 років та участь в них українських жінок, пам’ятаймо, що тоді, вперше після тривалої відсутності української держави та українського війська, Україна творила свою власну армію, із добровольців, не з примусу. І відразу зголошувалися молоді жінки й дівчата, які покидали рідні домівки,

затишні аудиторії задля того, щоб служити українській справі.

Ведучий 2. 2014 рік. Приголомшливий знімок знаменитого французького фотографа Еріка Бувета став одним із найяскравіших вражень трагічного та героїчного дня 20 лютого.

Снайпери почали розстріл беззбройних людей на вулиці Інститутській, що у місті Київ.

Ведуча 1. Майданівці не кидали своїх – намагалися витягнути кожного, та вбивці цілились у тих, хто поривався рятувати поранених. І коли загинули чоловіки, на допомогу пораненим прийшла жінка – без каски, щита і бронежилета, з розпущеним 

волоссям. Її нічого не захищало. Нічого, крім мужності, любові до людей, почуття обов’язку та Божого провидіння.

Ведучий 1. Лише через 40 днів вдалося знайти ту жінку. Журналіст Юрій Бутусов відшукав її через соцмережі. Справжня героїня, яка під кулями снайперів допомагала пораненим – це Марія Матвіїв, медична сестра швидкої допомоги комунального закладу

«Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» із міста Буськ Львівської області. Дівчина у військовій формі. «Спочатку я надала допомогу одному хлопцю – він був легко поранений. Потім підповзла до бійця, який отримав кулю в ногу. Але крики про допомогу були на самому верху біля барикади. Поповзла вгору. Тут снайпери не давали підійти до поранених. На хвилину я зупинилася. Згадала свого

Дмитрика, своє життя, своїх близьких, усіх, кого люблю. Проте крики про допомогу були голосніші за постріли. І я поповзла до них. Хлопець, який на фотографії, отримав поранення, коли я була вже зовсім близько».

Ведуча 2. Жіночі обличчя Майдану дивували своєю різнобарвністю. З усіх областей, різні за професією, віком та соціальним статусом, незважаючи на буремні події, вони приїхали

підтримати чоловіків, братів та синів. Завзятих та сміливих українок не зупинили ні мороз, ні виснажлива праця, ані постріли.

Читець.

Кричала в вікнах горобина ніч,

Душа дзвеніла гімн Небесній сотні.

А вже ж в людей… Не стерти тугу з віч.

Вона буде. Вона уже природна.

Все відгуло, відмучилось, пішло.

Тепер – лиш дощ. Холодний і фатальний.

Відбув той час, коли вкраїнське зло

Було якимсь аж надто вже загальним.

От тільки туга, туга світова

Лежить на плечах, вдавлює у землю.

Надворі – дощ. І горобина ніч. Гроза.

Вона очистить все – хіба ж даремно?

Вона – лиш ніч.

То ж – вічність.

То ж – не те.

Історія ще того не писала.

І йдуть дощі, і «кача» ще «пливе»,

А цій країні мало, мало, мало!

Гуде війна. Вмирають хлопчаки.

Усі – в напрузі. І усі – байдужі.

Іди ж-бо, горобина ніч, іди,

Очисти нам розм’яклі нині душі…

                                     Оля Стасюк 

Дівчина у військовій формі. А ім’я ще однієї дівчини знають не тільки в Україні. Відео, де її допитують терористи, одне з тих, яке найбільше переглядають в Інтернеті. Киянка Надя Савченко. Вона могла стати відомим модельєром або журналістом – опановувала

обидві спеціальності. Але обрала зовсім інше – військові гелікоптери. Вона – штурман-оператор МІ-24. Хоробрість і патріотизм цієї дівчини вражає, з гордо піднятою головою Надя навіть у полоні. 19 червня 2014 р. терористи захопили вісім бійців батальйону

«Айдар». Серед добровольців, які в ньому воювали, перебувала й Надя.

Читець.

Скрипить на вервечках цеберко із водицею,

Тюхтійка правда топчеться калюжами –

На пару небо плаче із вдовицею,

І сходять сльози червонясто – ружами…

Це озеро з очей дітей наплакане.

На розсуд часу ще вмивається солоними.

Зірвалось в небо ластів’я налякане,

Над ружами тай ген понад червоними.

Плетуть вінки і в’яжуть знову стрічками.

У Бога – справедливість з сиротиною.

На панахиді вік стояти з свічкою

За батьком. Та у серці з Батьківщиною.

Світлана Рачинська

Ведуча 1. Американський історик Джон Армстронг, аналізуючи проблеми українського націоналізму, зазначав, що ідея українських національних військових формувань зародилася у галицьких «Січах», згодом розвинулася в «Січових стрільцях» і закріпилася у військових формуваннях середини XX ст. Однією із причин цього було те, що Росія хотіла знищити останнє, сильне гніздо українського національного руху в Галичині, що загрожувало її великодержавним, імперіалістичним планам і цілості Російської імперії.

Хлопець у стрілецькій формі. Київський орган російських націоналістів «Кієвлянін» писав в листопаді 1911 р.: «Український рух є для Росії більш небезпечний, ніж усі інші національні рухи, взяті разом... Мазепинське питання б’є Росію в саму основу їі великодержавности. Мазепинський рух намагається зруйнувати національну, культурну, політичну єдність русского народу, намагається зруйнувати великодержавність Росії. От де наша найбільша небезпека. Мазепинський рух росте. Мазепинство з своєї галицької бази розлазиться по цілій південній Росії. В Галичині готується небезпечний антирусский осередок, полум’я якого може перекинутись по всій Малоросії...».

Звучить пісня «Коли ви вмирали…» (музика Михайла

Гайворонського, слова Михайла Кураха).

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами.

Лиш в чистому полі ревіли гармати,

І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темну могилу,

Від болю земля заніміла.

Під хмарами круки стадами літали,

І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести почорніли,

Берези схилились додолу.

Спіть, хлопці-соколи, сини України,

Що впали за волю, за долю.

Ведучий 2. 26 травня 2014 р. в міжнародний аеропорт Донецька увірвалися озброєні люди. Головні повітряні ворота закрилися для пасажирів, а сам аеропорт став символом війни, яка несподівано прийшла в мільйонне місто. Наталія Казеннова спостерігала, як люди зі зброєю брали все більше влади, – з її рідної площі Бакинських Комісарів багато видно. Того травневого дня вона завела щоденник. Щоденник війни в Донецьку.

Дівчина. «Неділя, 22 червня 2014 р. Як тоді, у 41-му. Тільки війна не з заходу. Війна зі сходу. Вже прийшла. Її ніхто не оголошував, але ми живемо в ній. Вона встигла змінити нас. Ми ніколи не забудемо. Навіть якщо зможемо пробачити. Сьогодні дивно солодко дрімала. Цьому сприяли відсутність новин у стилі «жах-страхіття» і наявність цукерок. Майже типовий вихідний, коли лінуєшся, читаєш книги і мрієш про щось приємне. Тільки кожну годину вчуваються постріли у звичайних вуличних звуках... А ввечері – веселка. Ледь помітна. Над териконом біля шахти Горького. Виросла з нього, широка, рішуча. Вперлася в небо. Семиколірна смуга надії і віри – все закінчиться. Буде так, як треба.

Як би сильно не здавалося, що все навпаки. Війна закінчиться! По-новому побачимо своє місто, незвично оголене і беззахисне. Справа не в знищених вночі локаторах ППО. В іншому – Донецьк знемагає від самотності і туги за матусями, що гуляють парком, за малюками, які щебечуть на дитячому майданчику, за закоханими парами. Усім, що наповнювало життям вулиці. Розчинилося в дощі. Зникло в сутінках неоголошеної війни. Напевно, тому Донецьк кличе дощ, грім і яскраві спалахи блискавок. Він хоче відчувати. Чути. Жити».

Читець.

Місто, де тепер суцільні ями,

Спить тривожно – майже і не спить.

«Не хвилюйся – я стою тут прямо.

Постріли – ховаюся наспід».

Тут хіба цінуються медалі?

Важливіше – крок і знову крок.

«Ти пробач, що не відповідаю –  17

Вибухами глушиться дзвінок».

Тут воюють вміло і невміло.

«Ти за мене – добре? – помолись.

Я тепер такий, як ти хотіла,

Просто трохи далі, ніж колись».

«Ти пробач за неспокійну старість,

За твою та інших мам, мамусь.

Просто уяви, що повертаюсь –

Я ж обов’язково повернусь».

Тетяна Власова

Хлопець у стрілецькій формі. Вільгельм Франц фон Габсбург-Льотрінґен – український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог), полковник легіону Українських січових стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя

Вишиваного, під ім’ям, яке йому дали українські вояки під час Першої світової війни. Він уславився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов’ю до України.

Дівчина. Проте ім’я архікнязя Вільгельма Габсбурга є маловідомим в Україні. На його честь не називають вулиць та скверів, не відкривають пам’ятників та меморіальних таблиць. Проте подовжувач роду стародавніх європейських династій Габсбургів та Льотрінґенів є чи не найбільшим прикладом у новітній історії України, коли особа з таким родоводом свідомо стала на захист українства, заради цих ідеалів зреклася сім’ї та гучного

прізвища, і під іменем Василя Вишиваного інтегрувалась в політичне, військове та культурне життя України.

Ведуча 2. У 2014 р. на захист нашої держави пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.

Ведучий 1. Молодою людиною, яка першою загинула на барикадах на вулиці Михайла Грушевського в Києві, виявився уродженець села Березнуватівки, що у Дніпропетровщині, 20-річний Сергій Нігоян. Він був єдиною дитиною у своїх батьків, які

переїхали з Вірменії, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі. Народився вже в Україні.

Дівчина у військовій формі. «Сергій змалку запам’ятався своїми патріотичними пориваннями, – розповідає однокласниця

Ірина Півненко. – Спершу це було захоплення Вірменією. Він навіть часто вірменський прапор носив з собою. Самотужки вивчав культуру своєї історичної батьківщини. Проте побувати у Вірменії Сергієві так і не довелося, хоч і неабияк про це мріяв. А потім його патріотизм дедалі більше почав ставати українським. І до цього він поставився із притаманним йому запалом. Нігоян дуже любив вірші Тараса Шевченка, деякі з них знав напам’ять. Коли почали вивчати історію України – теж вивчав її просто жадібно. У нашому колективі він був єдиним вірменином. Але й найбільшим українцем у класі, якщо можна так висловитися, був саме Сергій, бо він українську національну ідею справді пропускав через свої душу і серце».

Ведучий 2. У батальйон «Донбас» записалися грузини. У батальйоні «Азов» воюють двоє шведів і німець – 22-річний історик, родина якого з України. Дуже різні люди, щоб боротися за Україну, одягли бронежилети, кинувши, хто університет, хто підприємництво.

Хлопець у військовій формі. Людське життя безцінне. Ми готові віддати все, щоб зберегти його. Але одна куля з автомата Калашникова, вартість якої 1 гривня 25 копійок, може вирішити долю людини. Йому всього 22. Він народився в Україні, у 18 переїхав до

Німеччини. Хотів стати істориком, а тепер історію творить сам на своїй Батьківщині. «Не можу я сидіти на дивані, коли люди гинуть, захищаючи країну, де я народився, – говорить він. – У Європі все спокійно, стабільно. Мені здавалося, я можу передбачити своє майбутнє на рік, два, на три: закінчу навчання, знайду роботу, буду працювати, все, як на долоні. Але життя робить сюрпризи». Своє ім’я боєць добровольчого батальйону «Азов» просить не називати. Скромний, інтелігентний, начитаний. Двадцятидворічний історик із Німеччини у перервах між боями пише власну історію про таких, як і він, учених, робітників, безробітних, підприємців, учителів, лікарів – людей престижних і буденних професій, які в одну мить стали військовими не за фахом, а за покликанням.

Читець.

Коли будуть, мамо, питати,

Нащо смерть я зловив за руку,

Я вже буду, рідненька, мовчати,

Буду в серці твоєму стуком.

Коли будуть, мамо, питати,

На якому вмирав я полі,

Ти скажи, що на Україні,

На межі тирана і волі.

Коли будуть, мамо, питати,

Що в житті я хотів зробити,

Заплющ очі, бач – я, маленький,

Хочу жити і хочу любити.

Коли будуть питати, мамо,

Чи боліло мене вмирати,

Не клади на могилу квіти –

Їм ще важче буде помирати.

Коли будуть, мамо, питати,

Чи не страшно ховати сина?

Страшно, люди, ховати не тіло,

Страшно те, що у тілі людина. 

Коли будуть питати, мамо,

Звідки кралась у душу тривога?

Вибачай, вже летіти мушу,

Тепер в небі я, в сотні Бога.

Уляна Колоденна

Ведучий 1. Михайло Гаврилко – різьбяр, художник, скульптор, поет, чотар УСС, начальник штабу, повстанський отаман. У травні 1915 р. він таки вирушив у свій похід проти Росії. Воював під Калушем, Вікторовим, Галичем. Під Болеховом командування

підвищило його до чотаря.

Хлопець у стрілецькій формі. 1920 року у районі містечка Диканька і села Божкове, що в Полтавщині, Михайло Гаврилко підняв повстання проти комуни. З московськими окупантами воював на тих землях, де колись Іван Мазепа намагався зупинити Петра I. Московські руки таки вхопили отамана. Микола Бутович, земляк Михайла і його товариш, про останні дні митця писав так: «Запальний, великий патріот хорунжий-романтик Михайло Гаврилко… Він також був у партизанці, а загинув у печі локомотива, куди його вкинули большевики живим і він там згорів». Трагедія сталася восени 1920 року в місті Конотоп. Отакі люди були!

Дівчина у військовій формі. Тетяна тремтячими руками розвішує фотографії молодшого брата на дверях під'їзду. Артем Санжарівець жив тут, у Дніпропетровську. Працював токарем, став десантником і загинув в аеропорту Луганська. Він з іншими військовими летів у тому самому ІЛ-76, який збили бойовики 14 червня 2014 р. У 25-ту Дніпропетровську десантну бригаду двадцятип’ятирічний Артем записався добровольцем. На передову пішов разом із чоловіком сестри. Але додому повернувся лише Микола. Тепер у його улюбленого племінника не один ангел-охоронець, а 49. І не яких-небудь, а 49 воїнів-десантників.

Демонструється інсценізація казки Юлії Смаль «Небесна сотня».

Виходить мама з маленьким сином.

– Мамо, чуєш? – спитав маленький Максимко у мами увечері

перед сном. – А хто нас охороняє?

– Ангели, сину.

– Ангели? Хто це?

– Небесні охоронці, маленький. Вони бережуть нас від зла, від

сліз, від усього поганого.

– Але ж, мамо, хіба поганого не стається?

– Стається, Максимку, та тільки ж ангели нас боронять, але не

можуть з нами боротися. Коли людина хоче добра, то й лиха з нею

не станеться, а як ця людина недобра, то чинить зле. І тоді ангели

плачуть.

– А які вони?

– Хто?

– Ангели, мамо.

– Ну, це довга історія, – усміхнулася мама.

– Розкажи.

– І ти ляжеш уже спати?

– Так, мамо.

– Гаразд. Було колись…

– Давно? – перебив Максимко.

– Та не те, щоб, та уже минуло, – спокійно відповіла мама. – Не

перебивай, бо не розповідатиму.

– Не буду.

– Так от. Була колись одна країна. Та ж така, що прекраснішої від неї не було на цілий світ. З одного боку омивало її ніжне блакитне море, з іншого на сторожі стояли сиві, старі-старі гори, від лютих вітрів її захищали густі ліси, багаті на усілякого звіра, а в серці її пашіли золотом степи. Бурхливі ріки, щедрі врожаї, мудрі люди – така була ця країна. Та сталося лихо. Захопив цю країну володар, та такий злий і жадібний, що не сказати. Його посіпаки обкрадали народ, відбирали зерно, будинки, усі статки, які чесною працею збирали люди за своє життя. А хто не погоджувався, того хапали і саджали у в’язниці. Хоча й це не найгірше… І зайшло сонце над країною.

– Як це? – запитав Максимко.

– Так кажуть, коли все навколо стає погано. Ніби, немає

просвітку серед лиха.

– Але ж ці люди, вони скинули володаря?

– Зачекай же! Одного дня не сила стала народові терпіти знущання. Повстав він. Аж від моря вже до гір, лісів і степів, здійнялася буря. Страшна вона була, сину. Божевільний володар дістав гармати і рушниці, його посіпаки, які тоді ще нікого та нічого

не боялися, теж узялися до зброї та розбоїв.

– І що? – запитав стривожено хлопчик.

– Не злякався мужній народ. Беззбройні та сміливі, виходили люди один на один проти володаревих посіпак. Спочатку поодинці, потім хвилями, і день за днем ці хвилі ставали усе нестримнішими, усе сильнішими, поки одного дня людський гнів не змив володаря з

його челяддю геть з країни.

– Мамо, а де ж про ангелів?

– Бачиш, сину. Люди, молоді та не дуже, йдучи на бій з темною силою, втрачали життя. Перший упав, другий, третій – їхні серця зупинялися від ворожих куль. Але побачили люди, що герої не вмирають, що, насправді, їхні душі, у світлі, сходять у небо, в золотих, сяючих обладунках, стаючи небесними ангелами, воїнами добра. Цілий загін ангелів, ціла Небесна сотня постала перед райськими ворітьми. І Бог забрав їх до себе, всіх до одного, героїв з чистими душами, та наказав берегти свій народ, боронити від лихого. З тих пір, синочку, наші ангели-охоронці ось такі, вродливі, сміливі, загартовані у бою воїни. І це вони бережуть нас від усього на світі зла. 

– Мамо, а наш тато, він теж ангел?

– Так, сину. І наш тато – ангел. Найсміливіший ангел. Маленький,

а ти так на нього схожий.

Читець.

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк

Звучить пісня «Плине кача…» (музика і слова народні).

Ведуча 2. Як і століття назад, на захист держави стали дочки і сини України-неньки. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий

аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...

Ведучий 1. Темні часи пройдуть. Буде колоситися хліб. Будуть сміятися діти. Буде жити Україна. І для нас є святим обов’язком гідно вшановувати Героїв. Щоб ми пам’ятали – хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили! Герої не вмирають!

Звучить пісня «Не спи, моя рідна земля!» (музика і слова Сергія

Фоменка).

Я тобі скажу, де квітне дивний сад,

Де срібляста ніч тремтить у темних водах.

У далекий край лежить нелегкий шлях,

Доки хижа ніч кружля по колу.

Приспів.

Не спи, моя рідна земля!

Прокинься, моя Україно!

Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!

Це дивляться з темних небес

Загиблі поети й герої –

Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє.

Тільки два шляхи... Один веде у пекло.

Інший шлях веде тебе туди, де світ.

Щоб знайти цей шлях, послухай своє серце –

Твоє серце знає, як його знайти!

Приспів. 22

Я тобі повім про мрію золоту,

Що палким вогнем горить в моєму серці.

Про щасливий край, про радісних людей,

Де життя кидає виклик смерти.

Приспів